В дзеркалах люботинських ставків

В дзеркалах люботинських ставків,

Грають золотом вежі і дзвони

У серпанку далеких віків

Тануть пращурів ратні загони.

Українська священна земля,

Хай одвіку не буде їй скону,

Хай вертають сини іздаля

І цілують її, мов ікону.

Батьківщина моя височінь набира,

Виграє на осіннім осонні.

Як радіє душа, і на мить завмира

Між ударами Спасових дзвонів.

Люботин,2011 рік