Косар

Як розминулись ми з тобою

Стежками в росяних лугах

Зоря тремтіла над вербою

І сумував у співі птах

Та зачарований красою

Не знаю втоми у ногах

З моєю вправною косою

Танцюю танго у лугах

І ще міцніше пригортаю

Її гнучкий, слухняний стан,

Коли зненацька пригадаю

Жагою спалені в уста

Я розпочав нову загінку

Брунатний скарб лягав ряди

Коса співає гучно, дзвінко,

Немов зове - прийди, прийди

Присвячено художнику Василю Скриннику.
Харків, 2015 рік